Конституція в зворотному порядку.

Данные были представлены участником форума и не представляют собой редакционное содержание.

Євген Ясюра can be expressed in various ways. Here are a few unique alternatives: 1. Євгеній Ясюра 2. Ясюра Євген 3. Євген, що носить прізвище Ясюра 4. Ясюра, Євген за ім'ям 5. Ім'я: Євген, Прізвище: Ясюра If you have a specific context in mind, please let me know, and I can tailor it further!

Конституцію догори дригом

Держава та суспільство – це два складові, які на перший погляд можуть здаватися зрозумілими, проте вони є невід'ємними частинами концепції ДЕРЖАВА УКРАЇНА. Їх формування та функціонування суворо визначені конституційними нормами.

Конституція України є основним документом, що має найбільшу юридичну силу. Всі закони та інші нормативні акти розробляються на основі цієї Конституції і зобов'язані відповідати її положенням (стаття 8 Конституції України). Це все підпадає під концепцію верховенства права.

Спеціально подаючи читачеві дослівне формулювання конституційної статті, спробую пояснити певні "делікатні" процеси, притаманні сьогоднішній українській державній владі, бо наша (а може то і не зовсім наша) влада, давно протиставила себе суспільству, вознеслась над суспільством, добре що хоч не до небес, узурпувавши владу всупереч ст..5 Конституції України. Але сьогодні тема аж ніяк не про узурпацію влади, бо для цієї теми є окремі дослідження і міркування, але з неї витікають доволі негативні наслідки.

Отже, сучасна влада не просто змінила акценти у своїй діяльності, відхилившись від конституційних принципів. Навпаки, з моменту свого становлення її курс чомусь виявився спрямованим у зворотному від людей напрямку, що й дотепер відзначається конфліктом із суспільством.

А тут ще й війна, московський агресор безжально знищує все на своєму шляху, залишаючи за собою руїни. Масові бомбардування та щоденні обстріли розвалили інфраструктуру, породивши величезну кризу біженців, а енергетичний сектор опинився у жахливому стані. Влада мала б взятися за розум, але не ця, не слуг народу. Ми стали свідками численних схем, розкрадань і корупційних скандалів, які охопили практично всі рівні влади та державні установи. Чиновники накопичили мільйонні статки в готівці, і це не просто мішки та валізи, наповнені доларами, а цілі кімнати, переповнені вкраденим. І немає на це жодного виправдання.

Влада продовжує наголошувати на потребі обмеження певних конституційних норм в умовах війни, а також на важливості "справедливого" розподілу фінансових ресурсів. Це викликає занепокоєння через цинічний підхід керівництва. Саме цю "справедливість" варто ретельно дослідити, адже українці змушені будуть жити з такими рішеннями не лише в цьому році, але й у наступному, якщо ситуація залишиться незмінною.

Влада постійно і наполегливо маніпулює ситуацією під час війни, заявляючи, що всі негаразди походять від московитів, і закликає українців потерпіти, "затягнути пояси". Однак, це "затягування" розпочалося ще на початку 2014 року в рамках виконання Закону України "Про запобігання фінансовій катастрофі та створення умов для економічного зростання в Україні". Хоча фінансову катастрофу вдалося уникнути, економічного підйому українці так і не дочекалися. Зараз ситуація настільки погіршилася, що ремінь ледь тримається на тілі. Звісно, це правило не стосується народних депутатів, членів уряду та численних чиновників, які не знають, що таке економити, адже їхні валізи, автомобільні багажники та ліжка переповнені доларами, і їм абсолютно байдуже на труднощі простого народу.

Видається, ніби очільники сучасної влади й не читали українську Конституцію, але ж бо у виголошеній присязі клялись слізно її дотримуватись, то як же все це вписується у життєвих процесах та процесах функціонування державних механізмів усіх 3-х гілок влади: законодавчої, виконавчої і судової ?

Спочатку уряд оголосив про впровадження лібертаріанської моделі управління, яка не має жодних згадок у конституційних положеннях. Навіть представники цих ідей займали ключові позиції в урядових структурах. Потім зародилася нова система домінуючої монобільшості, а згодом виникла ціла ієрархія квазі-менеджерів у неконституційній структурі офісу президента. Таким чином, Держава Україна разом із суспільством, як носієм суверенної влади, постійно віддаляється від свого Основного Закону. Громадяни змушені терпіти наслідки дій "сучасної" влади, яка виявилася далеко не найефективнішою.

Система державного управління фактично зазнала краху, ідеї парламентаризму залишилися в минулому, а державні інститути ледве функціонують в умовах ручного керування. Конституція поступово відходить у тінь історії, оскільки так вирішили кілька незначних менеджерів.

Десь у глибині душі ще жевріла надія на таку собі незалежну судову систему, але, на жаль, і туди забралася кістлява рука влади, і все пішло шкереберть...

А що таке влада без підтримки народу та без основного закону? Історія містить безліч трагічних прикладів, коли ігнорування Конституції призводило до згубних наслідків для націй.

Під час нещодавнього правління також були спроби внести зміни до Основного Закону. Дехто намагався змінити Національний Гімн, інші вимагали розширення своїх прав, включивши до Конституції повноваження прокуратури на здійснення процесуального керівництва слідством. Третя група прагнула зруйнувати місцеве самоврядування, запровадивши обманливу децентралізацію. Чомусь усі ці некомпетентні особи при владі завжди відчували дискомфорт від Конституції, навіть під час війни активно обговорюється питання нового суспільного договору. Виходить, що діюча Конституція їх не влаштовує, і вони намагаються вигадати щось на кшталт шести- або восьмикутного колеса...

Це можна було б сприйняти, якось адаптуватися до ситуації, адже КРАЇНА перебуває у війні, якби влада діяла більш раціонально, справедливо і з повагою до свого народу. Якби ці офісні "менеджери" не втручалися в судову систему і не намагалися обходити Конституцію, обкрадаючи пенсіонерів.

Найбільш прикро, що до цієї афери виявилися залучені "авторитети" судової системи, а також представники самого Верховного Суду. І це не є дивним, адже суддів справді добре "пригнули". Чого варте лише затримання колишнього голови ВС та обшуки у 18 суддях цього суду!

Вже більше року немає жодних заяв щодо незалежності судової системи, верховенства права, прямої дії Конституції та її пріоритету над іншими нормативними актами. Усе стихло, і варто звернути увагу на те, що ці особи досі перебувають у Верховному Суді, розглядають справи, беруть участь у Пленумах і голосують за різноманітні постанови. Це дуже вигідно для влади, адже на кожного є компрометуюча інформація, і навіть судді змушені відповідати на дзвінки з... олімпу.

Наслідки не забарились: 6 вересня 2024 року Пленум ВС розглянув подання судді Кіровоградського ОАС Р.Брегея (який у свій час не побоявся винести окрему ухвалу відносно неправомірних дій посадових осіб ПФУ, поставивши під сумнів їх компетентність) про звернення до Конституційного Суду щодо відповідності Конституції України приписів абзацу третього пункту 10 постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року № 168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році", тобто конституційності окремих положень Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" і ухвалив постанову №8 про відмову у зверненні до КСУ з мотивів: (дослівно) "що з прийняттям Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" було зупинено дію Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", що (Увага!!!) фактично мало призвести до скасування на вказаний період індексації, зокрема пенсій військовослужбовцям, та делеговано Кабінету Міністрів України встановлювати порядок, умови і строки здійснення індексації пенсій, передбачених законами України від 09 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та від 09 квітня 1992 pоку № 2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

А тепер перекладу та витлумачу всі ці юридичні вихиляси Пленуму ВС на українську мову: уже відомий нам суддя направив до ВС подання щоб усунути колізії в законодавстві, привести до вироблення єдиної судової практики та застосування, запобігти численним судовим позовам пенсіонерів на виконання приписів Конституції України, але Пленум ВС своєю недолугою постановою відмовив скерувати це подання до КСУ, розуміючи, що цей суд прийме постанову згідно Конституції України, натомість пленум "узаконив" ніби то делегування Кабінету Міністрів повноваження встановлювати не тільки порядок, умови і строки індексації пенсій, але і граничні розміри пенсій, що суди досі визнавали незаконним у діяльності КМУ, бо уряду ніхто, ніколи не делегував таких повноважень. А у підтексті постанови чітко читається: сидіть пенсіонери тихо, бо ми взагалі Вам нічого не повинні індексувати. Клопіт влади в тому, що індексація проводиться відповідно до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", а не на розгляд чи бачення КМУ.

Тепер хочу надати ще одне пояснення: протягом понад року адміністративна справа №320/8511/23, що стосується позову нашого колеги-пенсіонера Ігоря Разборського до Кабінету Міністрів України про визнання незаконним пункту 10 Постанови КМУ №168, залишалася в процесі розгляду в системі адміністративного судочинства, незважаючи на вимоги Кодексу адміністративного судочинства щодо розумних строків. Київський окружний адміністративний суд ухвалив позитивне рішення в першій інстанції, визнавши пункт 10 цієї постанови незаконним. Проте Кабінет Міністрів, як і вся влада, вирішив подати апеляцію і протягом року затягував розгляд справи, чинячи тиск на судову систему та ускладнюючи вступ рішення в законну силу. Не буду детально зупинятися на епопеї з перенесеннями засідань, зміною суддівського складу, самовідводами та зміною головуючого, оскільки вся ця інформація вже активно обговорюється в ЗМІ та на платформах соціальних мереж, особливо у групах ветеранів військових та силових структур.

По країні адміністративними судами, в тому числі апеляційними, винесені сотні рішень, якими визнані протиправними дії ПФУ щодо обмеження нарахувань та виплат індексацій до пенсій в урізаних (так званих обмежених) розмірах.

Проте влада не лише затягувала процес, але й маніпулювала пенсіонерами, поширюючи вигадані історії про те, що виплати пенсій є неможливими.

В результаті рішенням Шостого ААС від 4 вересня 2024, яким скасовано постанову Київського ОАС від 9 січня 2024 та винесено нову постанову, якою відмовлено у задоволенні позову в частині визнання протиправним та нечинним абзацу п.10 Постанови КМУ №168 щодо визначення розміру збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого п.1-7 цієї постанови, який не може перевищувати 1500 гривень.

Суперечка не полягає в тому, що апеляційний суд може скасувати рішення суду першої інстанції і прийняти нове, а в питаннях, які стосуються обґрунтувань такого рішення, справедливості судового вироку та доцільності цього рішення з точки зору влади. Чи існує в країні єдиний підхід до ухвалення рішень, що відповідають конституційним вимогам, або ж ця система підпорядкована волі влади, яка, в свою чергу, не бажає виконувати свої фінансові зобов’язання? Це також стосується десятиліттями забутих коштів, вкрадених у пенсіонерів, які так скромно називають заборгованістю. Ось де справжня суть проблеми.

Але ж чи справді 140 мільярдів гривень – це всього лише дрібниця? Ні, здається, це такий собі величезний кіл або навіть символічний похоронний стовп для влади, який буде поставлений пенсіонерами...

Отже, не будемо зволікати з аналізом довгого тексту і продовжимо, уважно розглядаючи рішення Касаційного адміністративного Суду у складі Верховного Суду, ухвалене 20 червня 2024 року в справі №420/23990/23. Саме в цьому рішенні містяться усі тонкощі та основи прийняття таких антисоціальних рішень, які призвели до суттєвих змін. Ми вже отримали роз'яснення, що певна особа чи орган все ж делегували (дозволили) Кабінету Міністрів України встановлювати розмір індексації. І цим "кимось" виявився Закон України про Державний бюджет, в якому насправді не прописано жодного слова з цього приводу.

п.60. Отже, Законом № 2710-IX Кабінету Міністрів України надано право визначати правила та умови індексації пенсійного забезпечення на 2023 рік. Важливо, що фраза "у порядку, на умовах та у строки, що визначені Кабінетом Міністрів України" чітко вказує на повноваження Уряду встановлювати як критерії для підвищення розміру пенсій внаслідок індексації, так і можливі обмеження щодо величини такого підвищення.

"Такий підхід КМУ передусім сприяє забезпеченню соціальної справедливості та економічної стабільності в умовах воєнного стану, коли держава, в першу чергу, зобов'язана мобілізувати всі доступні їй ресурси, у тому числі фінансові, саме для посилення своєї обороноздатності та відсічі збройної агресії рф."

Я повністю підтримую таке формулювання і навіть наполягатиму на ньому, адже це єдиний спосіб зібрати необхідні ресурси та врятувати нашу країну.

Але біда, як завжди, в тому самому клятому але... Бо всі оті формули для і про людське око, так для окозамилювання, щоб поділити бюджет так як потрібно окремим фінансовим олігархічним і впливовим чиновницьким групам, а простіше, щоб дати зрозуміти народу: ви там собі тихенько сидіть, бо війна, а ми будемо і далі красти, красти і красти ...

Питання не стосується лише індексації, адже суми, що перевищують граничний рівень (понад 1500 грн), становлять приблизно від 500 до 1000 грн. Це стосується лише невеликої групи ветеранів, які мають стаж більше 30 років. Такі пенсіонери залишилися лише у кількох сотнях у різних областях, але влада не бажає визнати їх існування, не кажучи вже про узгодження своїх дій з конституційними нормами. Пенсійний фонд України навіть не виплачує обумовлену постановою №168 суму в 1500 грн, змушуючи тисячі пенсіонерів звертатися до суду в пошуках справедливості.

То як, шановні панове юристи від ПФУ, судів, КМУ, Верховної Ради і КСУ, то ще вчора трактували принцип верховенства права і запевняли, що КМУ не вправі визначати розмір індексації, а лише спосіб і умови здійснення виплат, а сьогодні чи то Конституція не та, якась обскубана чи то мишами обгризена , але саме в тих нормах аби не платити пенсіонерам, альбо вона так перевернута догори дрига, що владні "мужі" ні не в силі, ні не спроможні її вичитати і витлумачити ?

То тепер, після анонсу зазначеної постанови ВС, всі адміністративні провадження по індексації потрібно закривати, відмовляючи у задоволенні позовів, а за що пенсіонери платили судові витрати, Казначейства ті гроші і так ніколи не повернуть..., судова практика була іншою, рішення приймались інші, а? знову розвели пенсіонерів???

А як щодо обмежень виплат пенсій? Може знову затягнете за вуха формулювання, в умовах військового стану держава вправі обмежити виплати з метою "утримання зростання нерівності між розмірами пенсійних виплат різних категорій пенсіонерів, збалансування наявного фінансового ресурсу держави та досягнення справедливого балансу між захистом інтересів якомога більшої кількості громадян, особливо тих, чиї пенсії є дуже низькими.

Дозвольте мені розглянути ще два аспекти цього юридичного висновку:

1) Збалансування наявного фінансового ресурсу,

2) досягнення справедливого компромісу, який дозволить захистити інтереси максимальної кількості громадян, що отримують надто малі пенсії.

Обговорювати справедливість теперішньої влади, здається, немає сенсу, адже про неї не може бути й мови на фоні пануючої корупції, схем та брудних фінансових потоків, що пов'язані з відмиванням мільярдних сум. Щодо фінансового балансу, картина виглядає так: допоки існує злочинна "бонусна" система, яка передбачає виплату 37 млн. грн. при звільненні голови "Укренерго" В.Кудрицького (місячна зарплата якого перевищувала 2 млн. грн.), не враховуючи виплати його заступникам та членам наглядової ради, таких як Даніель Доббені і Петер Андреасен, говорити про жодне збалансування ресурсів не доводиться. А якщо згадаємо про щедрі компенсації для колишніх керівників "Нафтогазу", таких як Коболєв (5 млн. доларів) та Вітренко (140 млн. грн.), то це також можна вважати збалансуванням?

Уявіть собі, що під час війни зарплата державних службовців, які сидять у комфортних та затишних кабінетах, перевищує 2 мільйони гривень. Це в 20 разів більше, ніж отримують бійці на передовій, які змушені перебувати в сирих окопах (адже ніхто не подбав про належні укріплення, а кошти просто зникли…). І це навіть у 100 разів більше, ніж зарплата солдатів, які виконують свої обов’язки в тилу. А крім того, кожен з цих чиновників має водія та розкішний автомобіль, такий як Лендкрузер чи Рейнджровер.

Як знайти баланс у бюджеті, якщо на потреби прокуратури виділяється додаткові 4 мільярди гривень? Можливо, настав час переглянути чисельність працівників прокуратури, адже після скасування функцій загального нагляду та слідства її штат мав би зменшитися щонайменше на 30%, а можливо, навіть на 50%. Проте, кадри залишилися на своїх місцях, зарплати підвищили, і цього, здається, недостатньо. Чому б не направити 20-30% ресурсів на підтримку фронту, адже багато з них мають військові звання та досвід? Це стосується всіх силових структур. Зараз на фронті активно залучені представники Національної поліції, Національної гвардії та СБУ. А де ж батальйони НАБУ та ДБР?

А як щодо інших державних установ? Протягом останніх тридцяти років чисельність населення скоротилася майже вдвічі, а під час війни ледь досягає 25 мільйонів. Проте потреби чиновників у ресурсах залишаються більшими, ніж були за умов населення у 55 мільйонів. Чому так?

Найбільшими бюрократичними структурами є Кабінет Міністрів, Державне управління справами (Офіс Президента), міністерства та антикорупційні установи, які споживають значну частину бюджетних коштів. Чому б не розглянути можливість зменшення їх чисельності на 10-20% і не перенаправити ці ресурси на підтримку фронту?

Може про справедливість ще поговоримо на прикладі запланованих видатків на агенцію з азартних ігор у 160 млн. грн..( було 80 млн. грн.. у 2024), забавки ті лоббістські далі не дають спокою, невже стільки багато було занесено, що тепер приходиться бюджетними коштами розраховуватись?? А... як щодо витрат на заклади відпочинку "Артек", "Молодої гвардії", та ін..- 448 млн. грн., це якої гвардії? Тієї, що проходить вишкіл на окупованій території???

У попередньому матеріалі я детально розглянув окремі категорії витрат відповідно до проекту бюджету на 2025 рік. Однак, оскільки небагато читачів ознайомились з цим матеріалом, дозволю собі виділити кілька ключових пунктів:

1) на Верховну Раду планується 3 млрд 643 млн (в 2024 є цифра 3 млрд. 546 млн., тобто + 97 млн.), слід пригадати , що собі і своїм помічникам "слуги" таки підняли зарплати, а решті народу заморозили ЗП і пенсії на цілих 3 роки !!!

2) 2. Щодо фінансування політичних партій (або, можливо, більш вірно, олігархічних клубів злодіїв) УВАГА!!! У 2024 році виділено 890,7 млн, тоді як у 2023 році було 811 млн, що складає приріст у 80 млн. Але ж це наші з вами кошти! Чи не виходить так, що наші партії справді так бідні?

3) На президентський офіс, а саме на Державне управління справами, заплановано виділити 2 млрд 499 млн гривень. Важливо зазначити, що в кошторисі ДУСі лише одна стаття - витрати на розвиток - становить понад 105 млн, що є більше, ніж кошти на виконання судових рішень щодо пенсіонерів. З цієї суми на обслуговування та організаційне забезпечення діяльності президента і його офісу передбачено 782 млн гривень, а для підприємств і установ ДУСі - 509 млн. Що стосується медичного обслуговування для вищих чиновників, то на це виділено 680 млн гривень. Цікаво, скільки при цьому існує поліклінік, медичних центрів та санаторіїв, призначених для VIP-осіб...

4) На КМУ заплановано 9 млрд 352 млн.( з них 6 млрд 121 млн на оплату праці, а це більше ніж на 50 млн. минулого року), а ще коли порахувати загалом фінансування усіх міністерств, там такі цифри, що просто вражають...

5) Агентство з протидії корупції отримало 1 мільярд 339 мільйонів гривень (у 2024 році сума складала 1 мільярд 276 мільйонів, що на 63 мільйони більше).

6) На Верховний суд виділено 1 мільярд 948 мільйонів, що свідчить про вражаючу стабільність, а для Вищої ради правосуддя – 367 мільйонів 108 тисяч.

7) до секретаріату уповноваженого з прав людини надійшло 357 мільйонів 244 тисячі.

8) на Фонд держ майна 719 млн.( було 670млн., тобто +49млн.)

Саме тут починається процес дисбалансу у витратах, але зовсім не в коштах на пенсії, враховуючи, що деякі пенсіонери проживають за кордоном...

Ще про "справедливість" влади, бо одного без другого бути не може:

Як заявив голова комітету ВР Д.Гетьманцев, комітет схвалив підняття податків за військовий збір, по акцизу, бо з питання підвищення податків на розкіш не вдалося домовитись... Ви хоча б розумієте про що це?

Група чиновників, що займають високі посади, не змогла дійти згоди щодо підвищення податку на розкіш для себе, але в той же час запроваджує обмеження для пенсіонерів, порушуючи конституційні права. Це відбувається без врахування думки самих пенсіонерів, оскільки рішення ухвалюється кількома людьми, які, на жаль, не мають належного розуміння ситуації і, здається, діють у власних інтересах.

Наступні факти є ще більш вражаючими: за даними Пенсійного фонду України на 1 серпня 2024 року, нараховується 647,5 тисяч судових рішень, ухвалених після набрання чинності Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень". Для їх виконання з державного бюджету потрібно виділити 74,0 мільярда гривень, що становить половину від заборгованості держави перед пенсіонерами, яка сягає 140 мільярдів гривень. Однак ті щорічні видатки, які плануються на рівні 100 мільйонів гривень, явно недостатні для українців, які на 73% підтримують цю владу. Також варто навести ще дві особливо цинічні та шокуючі фрази з протоколу засідання комітету з соціальних питань Верховної Ради під керівництвом пані Третьякової (так, так, не дивуйтеся, це та сама особа, яка "засвітилася" висловленням про те, що у бідних українців народжуються неякісні діти). Вона продовжує займати свою посаду, хоча її слова викликали багато обурення.

Отже, початкова частина протоколу №191 від 26.09.2024 звучить так: "З огляду на величину непогашеної заборгованості Пенсійного фонду України, якщо щорічно виділяти 360 млн грн за КПКВК 2506080, за таких умов для вирішення питання знадобиться близько 200 років".

2-а фраза: "Комітет вважає необхідним обговорення питання призупинення на період воєнного стану погашення заборгованості за рішеннями судів за рахунок коштів Державного бюджету України з метою забезпечення співрозмірного балансу видатків і доходів Державного бюджету "

На жаль, знову доводиться пояснювати українським пенсіонерам ці незрозумілі формулювання, які явно не походять від української влади: щоб повернути вкрадені пенсії за останні роки, знадобиться 200 років. Це тому, що влада планує ще 200 років продовжувати красти, красти і красти. Тож, схоже, ніхто не збирається нічого повертати. А якщо заморозити виплати зовсім, то пенсіонерам залишиться лише чекати на Ноїв потоп чи льодовиковий період... Цікаво, скільки ж ще "слуги - небожителі" планують жити? Можливо, 500, а може й 1000 років?

Ось і усе, що нам усім чітко слід усвідомити, який зловіщий цинічний та злодійський монстр привели до влади наші толерантні, щирі українці і кого посадили на свою шию!!! А може хто наївно розраховує, що влада прийде до народу з каяттям, так хоча б не кілька хвилин... перед наступними виборами, либонь вже з 2025 року буде... трішки менше красти, уже не чемоданами, а тільки матрацами, а може ще й менше- лишень подушками зелених президентів. Не надійтесь і більше не помиляйтесь.

А як щодо Конституції України? Зверніться до представників влади за відповіддю...