Таємниці тіньової економіки: як уряд має намір подолати корупцію - коментує фахівець.

Україна вже тривалий час стикається з викликами, пов'язаними з тіньовою економікою, яка поглинає значні обсяги національних ресурсів і гальмує розвиток країни. Незважаючи на вжиті заходи, проблема залишається актуальною. Чи здатен уряд знайти дієві рішення, які сприятимуть виходу економіки з тіні та забезпечать прозорість фінансових потоків? Редакція МЕТА.UA звернулася до експерта та економіста Олега Гетьмана, щоб дізнатися про можливі кроки у боротьбі з тіньовою економікою.

Протягом останніх шести років ми активно аналізуємо масштаби найбільших схем тіньової економіки. Міністерство економіки використовує чотири різні методи для визначення обсягу тіньових операцій в країні. Якщо до початку війни ми спостерігали тенденцію до зниження цього показника, зокрема до 35%, 32% і навіть до 29% від загального обсягу економіки, то в умовах війни частка тіньового сектору зросла до 40%. Це явище характерне для всіх країн, що переживають серйозні збройні конфлікти. У той же час, наш податковий комітет разом із тимчасовою слідчою комісією з економічної безпеки активно займаються вивченням основних схем тіньової економіки. Серед них — торгівля технікою, електронікою, підакцизними товарами, медикаментами, азартні ігри, виплата зарплат "в конвертах" та митні схеми. Ці схеми становлять значну частину тіньової економіки. Через контрабанду та сірий імпорт наша країна щорічно втрачає від 120 до 150 мільярдів гривень, від зарплат у "конвертах" — близько 110 мільярдів, а від схем торгівлі електронікою та підакцизними товарами — приблизно 50-60 мільярдів гривень чистих збитків. У підсумку, ці втрати складають близько 300 мільярдів гривень.

Згідно з нашими спостереженнями, ситуація поступово починає поліпшуватися завдяки зусиллям Тимчасової слідчої комісії та відповідних комітетів. Правоохоронні органи та податкові служби активно включилися в роботу. Найбільші мережі електроніки та автозаправні станції також починають поступово збільшувати свої податкові внески. Наприклад, учасники "чорного" ринку, такі як виробники тютюнових виробів, не усвідомлювали серйозності ситуації, через що влітку Бюро економічної безпеки провело обшуки та закрило п'ять найбільших нелегальних фабрик. В результаті цього сплата податків зросла на 20-30%. Хоча ситуація покращується, вона залишається складною.

Наша країна все ще стикається із слабкими державними інститутами. Ми не можемо порівнювати себе з Польщею чи, тим більше, з Британією, де панує верховенство права, а правоохоронні та податкові органи функціонують на високому рівні. Тому нашою першочерговою метою має бути покращення якості цих структур. Рік тому аналітичні центри спільно з народними депутатами підготували три законопроєкти, які вже були зареєстровані. На щастя, два з них було успішно ухвалено. Перший законопроєкт передбачає перезавантаження Бюро економічної безпеки, у якому міжнародні експерти, комісії з доброчесності та етичні комісії матимуть вирішальний вплив. Ми прагнемо повторити успішний досвід НАБУ для БЕБ, а згодом і для митниці. Це передбачає повне перезавантаження, де міжнародні фахівці відіграватимуть ключову роль у відборі директора тощо. Третій законопроєкт стосується податкової служби, але поки що він залишився на розгляді у Верховній Раді. Наразі ми очікуємо від Кабінету Міністрів склад комісії, а від Президента - підписання закону про реформування митниці та ухвалення податкового законодавства. Коли всі ці органи будуть оновлені, потрібно встановити якісні показники ефективності (KPI), що має зробити Кабмін, а також забезпечити контроль з боку парламенту, суспільства та журналістів. Лише тоді можна буде значно швидше ліквідувати тіньові схеми.

Під перезавантаженням в першу чергу маються на увазі кадрові зміни. Комісія з вирішальним голосом міжнародних експертів, яку неможливо обдурити, обере нового головую Потім вони переатестують всі кадри, які там вже є. Тобто всі люди, у яких незрозуміле походження майна, незрозумілі статки у родичів, будуть звільнені. Залишаться лише нормальні якісні кадри та будуть донабрані інші. І в цих органах будуть встановлені заробітні плати. Люди не мають працювати там за 10-12 тисяч грн, бо це відповідальна посада. Зарплати будуть починатися від 36 тис. грн і вище, і тоді в нас є сподівання, що завдяки цим заходам ці органи запрацюють нормально, без корупційної складової, шалених хабарів і всього іншого.

Причини розвитку тіньової економіки є різноманітними і численними. По-перше, слід згадати про культурні особливості, що залишилися з 90-х років. Тоді виник певний неофіційний консенсус, згідно з яким значна частина бізнесу займалася продажами, зменшуючи податкові зобов'язання, а правоохоронні та податкові органи це не помічали і навіть отримували за це певну вигоду. Всі учасники процесу були задоволені: підприємці збудували розкішні маєтки і придбали елітні автомобілі. Бізнесмени, які діяли в тіньовому секторі, навіть зуміли купити вілли в Європі та приватні літаки. Проте цей неформальний альянс почав руйнуватися з появою незалежних органів, таких як НАБУ та ДБР, а також більш-менш автономних Верховного суду та Вищого антикорупційного суду. Почалися арешти великих схемників та корупціонерів. Сподіваємось, що після перезавантаження БЕБ цей тіньовий договір між певними чиновниками і бізнесменами продовжить руйнуватися, що призведе до зменшення тіньового сектору. Таким чином, першочерговим фактором є неефективність наших інституцій та вигоди, що виникають з неформальних угод між підприємцями та владою.

Іншою причиною існування тіньового сектору є складність та заплутаність законодавства, що створює умови для свавілля з боку податкових та контрольних органів. Коли податкова служба приходить на підприємство, через різні трактування закону з боку податківців і бізнесу можуть виникнути непорозуміння, що призводить до нарахування податкових зобов'язань. Якщо така ситуація виникає, податкова завжди має можливість запропонувати неформальне вирішення проблеми за певну винагороду, що дозволяє уникнути офіційних санкцій.

Щодо зарплат у конвертах, це проблема, яка виникає через надмірне податкове навантаження на фонд оплати праці. У нашій країні податкові ставки на цей фонд досягають 34%, що є досить високим показником для держав, що перебувають на етапі розвитку. Наприклад, у Грузії цей показник становить лише 20%. Виходом із ситуації може стати зниження податкових ставок, що дозволить зменшити використання таких схем.

Не так давно ми обговорювали, які перспективи чекають на українську економіку в період після війни.